пресвятий

пресвятий: -а́, -е́.

1) нар.-поет. Який перевищує, перевершує всіх у святості, праведності.

2) церк., заст. Уживається як постійний епітет при словах Бог, Богородиця, панотець і т. ін. || у знач. ім. пресвята́, -то́ї, ж. Богородиця.

••

Пресвята́я Ді́во (Ма́ти, Ма́ти Бо́жа і т. ін.) — уживається як вигук, що виражає здивування, радість, страждання.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

пресвятий — прикметник … Орфографічний словник української мови
Еремей-запрягальник — Г. Мясоедов. Открытка «Сеятел … Википедия
трисвятий — а/, е/, церк. Який перевершує всіх (всі) у святості; пресвятий … Український тлумачний словник
святий — I 1) (який, за християнською релігією, провів життя у служінні Богові), пресвятий, трисвятий, праведний, преподобний; безгрішний, безгріховний (який не зробив нічого супроти релігійної моралі) 2) ім. праведник, праведний, преподобник, преподобний … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике